суббота, 30 ноября 2013 г.

Парадокси дій влади - актуальне минуле

Акт про збереження, ДАЛО, Р 1332, спр. 6
Ліквідація монастирів - один з виявів репресії Церкви у Галичині  на початку 1946 р. У фондах Уповноваженого у справах релігії по Львівській обл. зберігаються документи радянського обласного керівництва, які за формою є короткими і змістовними інструкціями, які описують причину для скасування монастирів. Першим з рис акту про ліквідацію монастиря була як не парадоксально - боротьба за збереження будівель монастирів "...оскільки приміщення монастирів багато років не ремонтуються і приходять у повну непридатність..." Іншим стандартним аргументом яким голова Облвиконкому переконував районне керівництво був пошук раціонального виходу: " в ряді монастирів не раціонально використовується приміщення" Третім кроком цих звернень був надзвичайний вияв турботи про майно: "для раціонально використання і збереження надалі будинків монастирів" як також турбота про монахів та сестер, як у випадку з отцями Редемтористами "переселити 38 монахів редемптористів з с. Збоїська  у монастир с. Голоско-Велике".
Такі листи масово виготовлялися у обласних державних адмінстраціях у березні 1946 р. після офіційної ліквідації УГКЦ на Львівському псевдоСоборі 4-5 березня 1946 р. і згідно цих інструкцій численні монаші обителі перейшли у власність держави.
До сьогодні не повернуто у власність багато будівель церков і монастирів, які так дбайливо і "раціонально" радянська влада забрала у Церкви. Сторінки історії хоч і пожовклі від часу твердять що за діями влади потрібен контроль, інакше влада через такі заяви і бюрократичні листи скомпрометує себе і піддасться спокусі влади - методами сили і терору буде утримувати народ у послусі.     
о. Полікарп Марцелюк, ЧСВВ

Комментариев нет:

Отправить комментарий