Блаженні новомученики УГКЦ - студенти Папських колегій у Римі.

За основу розвідки взято неопублікований переклад книги Жан Паоло Матеї, Україна земля мучеників, хронологічні дані по Dmytro Blazejovskyi, Byzantine Kyivan Rite Students.

Блаженний Миколай Чарнецький  Єпископ Станіславівський (нині Івано-Франківськ) Григорій Хомишин навчався у Рим від 28.10.1904 і проживав в Українській Колегії св.Йосафата. Два роки вивчав філософію, вивчення богослов’ї у період 1904-1909, cвященичі свячення 02.10.1909, доктор богослівя в Папському університеті Урбаніанум 16.11. 1909. Папа Пій XІ номінував його титулярним єпископом Лебедо і Апостольським Візитатором Волині і Підляшшя. Єпископська хіротонія відбулась 8 лютого 1931 року в церкві святого Альфонса в Римі з рук єпископа Григорія Хомишина, у 1939 р. адміністратуру піднесено до гідності екзарзату.

Блаженний Йосафат Коциловський. З 6.11. 1901 року проживав в Українській Колегії св.Йосафата в Римі. Вивчав філософію на Папському університеті Урбаніанум отримав ступінь доктора філософії у 04.07. 1903, там же вивчав теологію у 1907 р. отримав ступінь доктора богословії. Після навчання 11.06.1907 залишив Рим, 6 жовтня 1907 року був рукоположений на священика. Эпископ Перемишля 1917-1947.

Блаженний Леонід Фьодоров. Після закінчення навчання в Православній Богословській Академії він поїхав у Львів, до митрополита Андрея Шептицького. Пізніше, в Римі, Леонід ісповідував Символ віри і прийняв католицьке віровизнання. Був він і на аудієнції у Папи Лева XІІІ, який скерував його на студії до семінарії у Ананьї (Iталія). Щоб не викликати підозри з боку російського посольства, взяв ім’я Леонідас Пієрре. Протягом чотирьох років студій в Ананьї отримував стипендію від львівського митрополита  Андрея. Фьодоров казав, що Росія навернеться, «проходячи через червоне море крові своїх мучеників і через велике страждання своїх апостолів». Молитвою, постом і навчанням Леонід готувався до випробувань, що на нього чекали, і небезпек, які усвідомлював.

У 1907 році отець Леонід узяв участь у першому конгресі в Велеграді, скликаному з ініціативи митрополита А. Шептицького для сприяння діалогу між християнами. Фьодоров знову розпочав свої студії в Римі, в колегії «Пропаганди Віри», але російське посольство викрило його, і він був змушений перервати навчання, бо інакше йому б заборонили повернутися в Росію. Однак під псевдонімом він зміг завершити студії в Фрібургському університеті. Дмитро Блажейовський його не включив його в тематизм студентів візантійсько-київського обряду

Блаженний Андрій Іщак З 1910 по 1914 рік навчався у Інсбруці 26. 04.1914 захистив працю Антитринітарії у Руській Церкві. У 1929 - 1930 році проживав у Римі в інституті Непорочної Діви Марії та навчався в Папському Східному Iнституті. Після закінчення студій у 1930 р. залишив Рим і душпастирював у Львові.

Блаженний Климентій Шептицький. Навчався у Інсбруку з 1913 до 1917 р. 28.08 1915 прийняв Тайну Священства. У 1936 і 1937 роках Климентій разом з братом Андреєм за вказівками Конгрегації для Східних Церков, виробили типікон (устав), для монахів-студитів. Восени 1937 року Климентій відвіз цей текст в Рим для затвердження Конгрегацією і для благословення Папою Пієм XІ.

Блаженний Теодор Ромжа вчився у Хустській гімназії з 1922 по 1930 рік. Навчання у Римі розпочав у 1930 році продивав у папському германо-угорському колегіумі Germanicum. Студіював у Папському Григоріанському Університеті у 1933 закінчив курс філософії. З 7 вересня 1934 року проживав у колегії «Руссікуму» і далі продовжував свої студії в Григоріанському Університеті. Курс богослівя завершив у 1937 р. захистивши ліцензіат з богослівя. На Різдво 1936 року був рукоположений єпископом Євреїновим на священика в базиліці Санта Марія Маджоре. У папській германо-угорській колегії практично «заступив» Алойзія Степінаца, іншого переслідуваного пастиря й мученика.

Блаженний Омелян Ковч. Після навчання у Львівській гімназії, від Станіславівської єпархії посланий у Рим на навчання. З 4. 11. 1904 до 20.03.1909 рік проживав в Українській Колегії св.Йосафата і вивчав два роки філософію і чотири роки богослівя. Прийняв свячення у 1911 р.